Оруоран

Молодий віолончеліст, чий оркестр розпався незадовго до Різдва, в гонитві за монетою, що випала, зустрічає в темному провулку незвичайного кота, який любить пригорнутися до міцніших напоїв. Так молодий чоловік знайомиться з власником цього дивовижного котофея і, заінтригований розповіддю старого в гостроверхому капелюсі про його трьох вусато-хвостих улюбленців і довгі зимові вечори у віддаленій гірській хатинці, отримує запрошення відвідати через пару днів таверну, де під чутливими пальцями цього дідуся коти будуть співати настільки чудово і заворожуюче, що ні пером описати, ні словами передати.