Якби я зламав її прапор

Сота Хатате після трагедії на круїзному лайнері залишився круглим сиротою. Учнем він був старанним і без зусиль отримав стипендію з проживанням у старшій школі Хатаґая. Щоправда, поселили хлопця в старому будинку, який знав кращі часи, але в академії вистачає жалісливих дівчат, які загадкового героя пожаліють, обігріють і спільно перетворять розвалюху на розкішний палац. А раз є житлоплоща – пора заводити гарем, благо Хатате володіє чудовим даром – він може, як у грі, бачити над головами нових знайомих прапори, що описують їх роль і долю. І не тільки бачити, але й ламати непотрібні прапори силою своєї волі.